Я боюся їздити верхи. Я можу випасти із сідла. Кінь мене викине. Нога застрягне в стремені.
Це ті страхи, які стримують вас від нових вражень!
А літати літаком? А стрибати з парашута? Страшно чи ні?
Відповідь буде в кожного своя. Так само і з кіньми. Є люди, які швидко йдуть на контакт, а інші й підійти бояться.
Сьогодні хочу звернутися до тих, кому дійсно страшно. Найперше, ви повинні розуміти, що мати страх перед конем – це нормально. Все таки це – кількасот кілограмова тварина, яка може по-різному себе поводити. Спрацьовує інстинкт самозбереження.
Саме тому при першому нашому знайомстві я розказую про своїх коней, про їх відмінності, про їх характери. Перш, ніж сісти на коня, ви спостерігаєте, як він поводиться, коли їсть, коли я його вичісую та сідлаю. Ви можете допомагати мені. Так ви налагодите контакт з твариною.
Відразу зазначу, що всі мої коники спокійні, звиклі, що верхи на них регулярно їздять різні люди.
На початку прогулянки я воджу коня, ми їздимо спокійним кроком, щоб вершник міг розслабитися і зловити ритм та нову обстановку. Це допомагає подолати внутрішню тривогу. Кінь – жива істота. Він відчуває, коли ви боїтеся. І або почне боятися також, або підловить вас на цьому і буде домінувати над вами. Вершник повинен перебувати в тандемі з конем, але одночасно показувати, хто головний. Я розкажу, за допомогою яких прийомів цього досягти.
Пам’ятайте: більшість страхів у нас в голові і вони перемагаються досвідом. В нашому випадку – регулярною їздою. Ви завжди мріяли покататися на коні. То чому ж нарешті не перебороти себе і таки спробувати?!
Діти, зазвичай, дуже радо йдуть на контакт з кіньми. Мої хлопці ні дня не проводять без їзди верхи.