У цій статті я хочу коротко розказати про важливий елемент для вершника та коня – сідло.
Ми дізнаємося про конструкцію сідла, історію його виникнення та завдання, які воно виконує.
На початок декілька цікавих фактів про кінські сідла:
Сідло може важити лише 400 грам. Все залежить від матеріалів, з яких воно виготовлене. Такі легкі сідла пристосовані для перегонів, в яких важлива швидкість. А зайва вага може лише гальмувати коня.
Стройові сідла, які призначені для багатогодинних переходів та перенесення додаткового вантажу, нав’юченими можуть важити і 40 кг.
Британська королева ще донедавна приймала іноземні делегації верхи на коні. Для цього вона користувалася спеціальним дамським сідлом.
У 1999 році для модного дому Dior була створена сумка-сідло, яка повністю повторює форму сідла, а металеві деталі імітують елементи збруї.
А тепер трохи практики:)
Спеціально ніхто не займався винайденням сідла для коня. Перші «моделі» використовувалися більше для транспортування товарів, а накладали такі сідла на ослів та верблюдів.
Коли людина осідлала коня, то спочатку їздила на його голій спині. Прототипом першого сідла була звичайна накидка з ременями, стремен не було взагалі.
Сучасні сідла почали розвиватися, виходячи із потреб власників коней: полювання, випас худоби, участь в боях, прогулянки знаті. Тому вони ставали зручнішими, практичними та вишуканими. Вигляд сідла свідчив про статус власника, нерідко їх прикрашали дорогоцінним камінням, золотом, орнаментами з дерева.
Таким чином, сідло почало виконувати свою основну функцію – створювати комфорт для вершника і захищати спину тварини.
Сьогодні існує дуже багато видів сідел і я би втомив вас, якби почав розказувати про усі. Однак у всіх сідел є спільні елементи і з деякими з них я сьогодні вас познайомлю.
Отже, основу сідла складає міцний каркас, який називається ленчик. Його роблять з двох дерев’яних дошок, які з обох кінців скріплюють між собою металевими дужками. У сучасних сідлах ленчики також можуть робити із легших матеріалів (пластик, карбон). Хоча дерев’яні каркаси пройшли багатовікову перевірку на міцність, тому досі популярні.
Наступний елемент – передня і задня лука. Це такі вигнуті виступи спереду та ззаду сідла, які допомагають вершнику зберігати баланс. Вони відрізняються залежно від типу сідла. Між луками розташоване сидіння.
Амортизаторами служать подушки, які допомагають підняти сідло, щоб воно не торкалося хребта тварини і не натирало її.
Що таке стремена більшість мабуть знає. Це – опора для ніг вершника. Виготовляються з металу і кріпляться на широких ременях, що називаються путлища.
А ще для комфорту коня важливим є пітник або вальтрап – такий гарний, часто кольоровий коврик, завдання якого вбирати і відводити піт і тепло, захищати спину коня, а також захищати сідло від контакту з потом коня.
Правильно вибрати сідло для коня – нелегке завдання. Його можна порівняти із вибором взуття для людини. Якщо у вас 39 розмір, то ви не будете купувати собі взуття 37-го, бо просто не зможете безпечно ходити в ньому наступні декілька років. Тому вибирати сідло потрібно виважено, виходячи із завдань, які стоять перед конем, а також враховуючи його фізичну будову.
Сьогодні існує безліч моделей амуніції для коня – по формі, кольору, стилю. Маючи можливість, зі свого улюбленця можна зробити справжнього модника;) Але потрібно пам’ятати, що кінь навряд чи розбирається в моді. Проте якщо він буде почувати себе зручно під сідлом, тоді вершнику однозначно буде комфортно на ньому.
